боснія та герцеговина
Веломандрівка на балкани
Цікаве з розділу:
- – Какань, Махала, Зеница: кумедні назви сіл в Боснії
- – Чому так названо країну
- – Чим закінчились війни в Боснії та Герцеговині
- – Як українці навчали боснійців господарювати. Про внесок української діаспори в країну
- – За що місцевий письменник отримав Нобелівську премію?
- – Сараєво: чим особлива столиця
- – Чому довелося часто зупинятися в готелях і хостелах?
- – Будинок, що обертається. Чим боснієць здивував усю країну
- – “Югослав” та “совєтський чєловєк”: що спільного між ними?
- – Solomun: як боснійський діджей став персонажем гри GTA
***
͟Б͟о͟с͟н͟і͟я͟ ͟т͟а͟ ͟Г͟е͟р͟ц͟е͟г͟о͟в͟и͟н͟а͟:͟ ͟б͟у͟д͟и͟н͟о͟к͟,͟ ͟щ͟о͟ ͟о͟б͟е͟р͟т͟а͟є͟т͟ь͟с͟я͟;͟ ͟ю͟г͟о͟с͟л͟а͟в͟и͟;͟ ͟м͟о͟р͟о͟з͟и͟ ͟й͟ ͟г͟о͟т͟е͟л͟і͟;͟ ͟В͟и͟ш͟е͟г͟р͟а͟д͟ ͟і͟ ͟С͟а͟р͟а͟є͟в͟о͟
Це була 10 країна, куди я завітав упродовж цієї мандрівки в країни Балканського півострова. І, звісно, є про що розповісти.
͟1͟.͟ ͟М͟а͟р͟ш͟р͟у͟т͟
Загалом мій маршрут пролягав від митниці #Увац через міста #Вишеград – #Горажде – #Сараєво – #Зеница – #Добой – #Прнявор – #Србац – Нова #Топола аж до митниці #Градишка. Велосипед, подарований веломагазином «Веломан-Екстрім» ідеально витримував усі навантаження. Я гадав, що будуть проблеми з багажником, як от в минулій мандрівці. Але ні. Обійшлося.
#Босна, або #Боснія. Нині її ім’я носить одна з історичних областей країни. Подібних прикладів є багато в Україні: на честь річок названі місто Прип’ять, що біля Чорнобиля, Ірпінь, а також #Дніпро. А от #Герцеговина – це давні володіння феодала Степана Вукчича, який у 1448 році отримав звання воєводи (герцога).
͟3͟.͟ ͟Т͟р͟и͟ ͟р͟е͟с͟п͟у͟б͟л͟і͟к͟и͟
Міжетнічні та релігійні війни стали причиною такої реальності, що на території Боснії та Герцеговини нині існує три державні утворення.
Республіка Сербська, у якій в основному проживають боснійські серби (понад 88%), Федерація Боснії та Герцеговини, що населена здебільшого боснійцями (70%) та боснійськими хорватами (22%). Також існує нейтральний регіон – #Брчко, де водночас проживає багато національностей. Такий адміністративний поділ і став причиною існування на офіційному рівні відразу 3-х державних мов: сербської, хорватської та боснійської. Цікаво, як вони зживаються між собою?! В українських реаліях цього поки-що не зрозуміти.
До речі в місті Прнявор, а також в навколишніх селах є велика українська громада та українська греко-католицька церква, а поряд протікає річка #Ukrina. Загалом, українці почали заселятися в Боснії в кінці XIX ст з ініціативи австрійського уряду. На той час цей регіон був майже безлюдним через лісисту місцевість та малородючі ґрунти. Але, як кажуть: для поганого танцівника чоботи тиснуть. Українці були передовиками, щодо методів обробітку землі, запровадили залізний плуг, продемонстрували переваги глибокої оранки. А ще навчили боснійців вирощувати незнані для них: жито, гречку, картоплю, хміль і передали досвід садівництва, городництва, бджільництва. Словом, вивели місцевий регіон на вищий рівень розвитку. І тепер місто #Прнявор аж надто заселене. Підозрюю, що місцевий мер на сесіях неодноразово нарікав на земельну проблему, мовляв, “місто не гумове”. І, мабуть, отримати ділянку під забудову – велика проблема.
Населені пункти з такою назвою є і в Україні. А також в Угорщині, Чехії та Болгарії. Проте нас цікавить історична спадщина Боснії та Герцеговини. Лише заради Вишеградського мосту через річку #Дрина варто відвідати це місто.
Його ще називають міст Мехмеда-паші Соколовича. Місцевий письменник Іво Андрич, написавши роман під назвою «Міст на Дрині» отримав Нобелівську премію.
А ще у місті можна придбати декілька сувенірів на згадку, що зробив і я. А для особливо зацікавлених – маю відео і залізничного вокзалу.
͟6͟.͟ ͟#͟А͟л͟ь͟п͟и͟
Намучився я в тих горах, що й спокою не було. Під’їжджаючи ближче до Хорватії в дорозі трапилось з десяток тунелей, через які рух велотранспортом заборонений. Довелося об’їжджати: через невідомі села, туманні ліси з ялини, сосни. Гляньте, наприклад на цей відрізок дороги.
Погода погіршувалась з кожним днем: придбав зимові рукавички, одягнув весь верхній одяг, який мав.
Надзвичайно гарне, вишукане місто з вузькими вуличками дещо нагадує Львів.
В черговий раз про це нагадують і тролейбуси.
Зазвичай, туристів вабить до себе Жовтий бастіон, що, мабуть, є одним із найулюбленіших місць студентів і молоді.
Будувалася ця фортеця для захисту від австро-угорських військ, як і фортеця “Білий бастіон” із видом на історичну частину міста Сараєво.
Виділяється поміж інших і Сараєвський собор.
Зрештою, в столиці доволі атмосферно. Рекомендую, враження гарантовані. Про це я і розповів для телебачення. А також завдяки інтернету від Teztelecom показав, як виглядає мій сніданок.
Пізно увечері приїхав до міста #Горажде (#Goražde), закупився продуктами та на його околицях встановив намет. Йшов невеличкий дощ, втім я ризикнув провести ніч у наметі з надією, що все нормалізується. Дощ так і не стих. Промок до ниточки й наступного дня зняв номер у шикарному готелі #Behar, що на березі річки Дрина. Нарікань не було. І велосипед мій в гараж заховали, і нагодували, і одяг випрали та висушили та й у номерах чисто і все є, що потрібно божевільному туристу.
Глянув я прогноз погоди та офігів. Наступні дні синоптики прогнозували морози від 1 до 3 градусів. Оце так несподіванка. З того моменту аж до кінця мандрівки я твердо вирішив від намету відмовитись. У Сараєво зупинився в #Ljubicica Hostel. Доволі непогана локація, в самому центрі міста і дуже доступна ціна, якщо бронювати через Booking. Рекомендую встановити цей додаток: надзвичайно зручно шукати недорогі готелі, хостели та завдяки фільтрації бронювати номери, відповідно до ваших вимог. Зупинявся і в шикарному мотелі #Hanovi, що в невеличкому гірському селі #Голубіня (#Golubinja) над трасою.
У місті #Србац, що на самому кордоні з Хорватією біля річки #Сава (#Savi) місцевий чоловік Войін Кусіц побудував для своєї дружини Любіци будинок, що обертається на 360 градусів. Для повного оберту потрібно від 22 секунд до доби.
На такий унікальний проєкт будинку він зважився, щоб догодити своїй дружині, яка постійно скаржилася на одноманітний краєвид з вікна. Кусіч використав електродвигуни та колеса старої військово-транспортної машини. Для управління потрібні важіль і кнопки, які регулюють швидкість повороту. На будівництво такої архітектурно-інженерної споруди знадобилося близько 6 років. Де знаходиться цей яскраво-зелений будинок з червоним дахом мені підказали місцеві жителі. Тому, якщо будете в Боснії – обов’язково завітайте. Місто #Србач, вулиця Василя Пелагича (Vase Pelagića) – https://goo.gl/maps/b4T664MatwTEnJMY7. На момент мого візиту в домі не було господарів. Тому я дозволив собі “погостювати”: обійшов будинок зовні
та зняв на відео будову його механізму.
Можливо хтось захоче втілити в життя такий проєкт в Україні!
͟
Буває, що запрошуєш родичів старшого віку із Росії на українське весілля, а воно піднімається із-за столу, бере мікрофон і починає свою промову зі слів: “Я гражданін савєтскава саюза…”. Це люди, що колись жили в Україні й для них наша незалежність – як кістка в горлі. Воно ніби й відмовилось від українського громадянства та живе з російським паспортом і водночас не може змиритися з тим, що вже не українець і тим, що Україна розвивається не так, як він хоче. А ще не може збагнути, чому українці так неупереджено ставляться до росіян, мовляв, ми ж “братья”, ми ж “адін народ”. Це безнаціональні люди, які свято вірять в те, що соціальний клас “совєтскій чєловєк” вище будь-якої етнічної приналежності. Тоталітарний режим вбив у них національну ідентичність та перетворив на одноманітну масу.
– Я счітаю сєбя гражданінам Савєтскава саюза!, – чуєш далі його п’яний вереск, – Ета била вєлікая страна! Но праклятий Гарбачьов прішол і всьо разваліл!
Ви щасливі, якщо людей з таким “ватним” радянським мисленням не зустрічали. Та до чого я це все веду? А до того, що навіть на Балканах є подібні персонажі. Щоправда, тут такі люди називають себе “югославами” і навіть виокремлюють це, як окрему націю. Причому в офіційних документах. Хоч і Югославія давно розпалася, як країна, а пережитки минулого лишилися. Зазвичай, це штучна нація з представників різних етнічних груп, нащадки мішаних шлюбів тощо. Добре, що на відміну від Боснії та Герцеговини поняття “совєтський чєловєк” є лише ідеологічним кліше.
͟Б͟о͟с͟н͟і͟я͟ ͟і͟ ͟Г͟е͟р͟ц͟е͟г͟о͟в͟и͟н͟а͟:͟ ͟п͟р͟о͟ ͟е͟л͟е͟к͟т͟р͟о͟н͟н͟у͟ ͟м͟у͟з͟и͟к͟у͟
Передусім варто згадати електронного музиканта #Solomun. Зараз – це один із найкращих діджеїв світу, з яким співпрацюють не менш успішні артисти. Та слава і визнання прийшли не одразу – йому довелося пройти певні труднощі та навіть працювати на будові. Ще в дитинстві за наполяганням батька сім’я Соломуна переїхала з Боснії до німецького Гамбурга. Пізніше разом з друзями він відкрив власну компанію, де вони створювали короткометражні фільми. Младен Соломун виявив у собі пристрасть до музики. Почав писати власні треки, а у 2005 році заснував лейбл Diynamic Music, який став спочатку важливим символом гамбурзької електронної сцени, а роками пізніше – і всієї Європи.
У 2012 році артист був названий “DJ року” згідно з версією Mixmag. Став резидентом на Ібіці, причому його одночасно запросили кілька провідних клубів. До кінця червня 2014 року Solomun володів гамбурзьким клубом “Ego”. А з 2018 року з’явився як персонаж в комп’ютерній грі GTA.
Його стиль музики – це неспішний, мелодійний атмосферний діп-хаус, що увібрав в себе інші стилі. Серед найпопулярніших робіт:
– Friends –
– Home –
– Виступ на острові Ibiza –