Румунія
Веломандрівка на балкани
Цікаве з розділу:
- – Звивисті дороги в горах: вів велосипед в руках
- – Ставив намет в місцях, де водяться ведмеді
- – Чим особливе місто Бухарест?
- – Як угорська сім’я прихистила мене до себе?
- – Як власник готелю в Румунії безплатно поселив мене у номері?
- – Скільки грошей я брав у подорож?
- – Про мальовниче гірське озеро Zetea
- – Як місцеві жителі застерігали мене від ведмедів?
- – Як я побував у замку графа Дракули?
- – Український слід у місті Брашов
- – Чому до замку Пелеш не пропускають автомобілів?
- – Румунська фортеця, в якій ховалися під час війни
- – Чому мене називали “колорадським жуком”?
- – Чому замок Дракули – це приватна власність?
- – Чи справді Румунія – країна циган?
- – Продам велосипед – куплю літак. Що спровокувало такі тимчасові бажання?
- – Які треки румунських виконавців займають перші місця в Україні?
- – 173 км велосипедом за день. Мій особистий рекорд по гірській місцевості
***
На превеликий подив перетнути кордон з країною Європейського союзу значно простіше, ніж з колишньою республікою СРСР. Так я опинився в Румунії. На митниці #Скулень молдовський митник так завзято випитував про мої плани, що аж нагнувся, аби добре мене чути. На Румунському кордоні оглянули паспорт, сертифікат вакцинації та пропустили навіть не оглядаючи мої речі. Про це я розповів у черговому випуску програми “Добрий ранок” на телеканалі “Аверс”. Шикарно!
А далі на шляху височезні скелі, звивисті гірські дороги, високі бордюри на узбіччі трас, адже буває, що на трасу падає каміння.
Безліч магазинів із сувенірами і такі різкі підйоми, що їхати було не можливо. Вів велосипед у руках з думкою: “Коли вже ті гори закінчаться. Швидше б виїхати з цієї пастки!”. Найприємніші були спуски.
Офіційною валютою Румунію є румунський лей. Він дорожчий від молдовського лея і приблизно 1 RON становить 6 гривень. Спілкуються в країні румунською мовою, за винятком деяких сіл в Трансільванії, де проживають угорці. Про це я докладніше розповім в наступних дописах.
***
Ну й звісно – величезна кількість замків, фортець, палаців, які дивом вистояли до цього часу. А ще зупинки у формі бібліотек. Про це в наступному відеоогляді.
Румуни радили не ставити намет в горах, мовляв, “тут водяться ведмеді” і один з десяти випадків зустрічі з хижаком закінчується трагічно.
Тож одного разу я попросив дозволу встановити намет на подвір’ї у місцевих жителів, які пізніше пригостили мене чаєм та десертом. А знаєте: я справді не знав, що робити у випадку зустрічі з ведмедем. А особливу агресивність вони проявляють у разі захисту свого потомства. Та бувало, що мені вимушено довелося встановлювати намет поблизу гір. І єдине, що спало на думку: тримати біля себе ніж. Словом, не заздрю тому ведмедю, який захоче напасти на такого хижака, як я 
. Згодом в інтернеті я натрапив на цікаві інструкції: видання WWF дає відповідь на запитання, що робити при зустрічі з ведмедем. І я з радістю ними поділюся – https://wwf.ua/see/?361217/meeting-bear
. Згодом в інтернеті я натрапив на цікаві інструкції: видання WWF дає відповідь на запитання, що робити при зустрічі з ведмедем. І я з радістю ними поділюся – https://wwf.ua/see/?361217/meeting-bear***
І як не згадати про мальовничі гірські озера Румунії та фунікулери.
Відвідав і місто #Бухарест. Нагадаю, що це столиця Румунії, а не місце, де бухають. Особливого враження на мене місто не справило. Типова столиця: здається в Києві значно цікавіше. Проте порадувала розбудована велоінфраструктура, тож пересуватися велосипедом було дуже зручно і безпечно. Ну а якщо так кортить побачити місто, то рекомендую поїхати до будівлі Парламенту, а також до Військової арки. Тоді ж я оселився в хостелі Sleep In Hostel. Проте не раджу його туристам: локація не виправдала моїх очікувань, в Кишиневі було краще. Та й за таку ціну (12 євро) в Україні можна зняти готельний номер на двох осіб, а не просто місце, де окрім тебе в кімнаті ще 8 людей.
***
А от Замок Дракули (#Бран) – взагалі туристична візитівка Румунії. Про неї розповім в одному з наступних дописів, бо це справді дуже цікава та захоплююча локація. Також про графа Дракулу та добрих людей в Румунії з моїх вуст дізналися глядачі програми “Добрий ранок” на каналі “Аверс”. Як це було – дивіться за посиланням. Завдяки естонському оператору Teztelecom – успішно користувався мобільним інтернетом і в гірських місцевостях.
Приємно здивує туристів і аеродром неподалік замку, до якого я заїхав позапланово. А що вже говорити про туристичні карпатські містечка #Брашов та #Ришнов з чудовою фотозоною на вершині гори, звідки видно все місто. Переглядаю цей відеоогляд і по-доброму заздрю тим, хто їх відвідав
***
У 2019 році, коли я вирушав у першу веломандрівку до Парижа та написав про це в соцмережах – отримав один коментар: “Яка щаслива людина!”. Коли в черговий раз переглядаю всі ці відео, що змішані зі спогадами – всерйоз розумію, що я справді щасливий. Щасливий за ці можливості, які дарує мені доля. Окремо слід відзначити резиденцію румунських королів – Замок #Пелеш, що у місті #Сіная.
Абсолютно випадкове прохання підзарядити гаджети стало приводом знайомства, а потім і дружби з угорською сім’єю Jonas у селі #Bicaz, що в Румунії. Я навіть імена їх вивчив: Боляж, Дюрі, Борбі, Могді та Хормот. Усе почалося з того, що мені запропонували встановити намет на їх подвір’ї… А вже через годину я і в душ сходив, а ще мене запросили на вечерю, під час якої я по відеозв’язку знайомив угорців зі своїми батьками.
“Я щаслива, що тебе так прийняли” – говорила моя мама та передавала їм слова вдячності. Після цього ми продовжили смакувати котлетами й картоплею. Господиня будинку Магдалина вміє смачно готувати! А ще я навчав їх української мови. Не зважаючи на те, що свій намет я розклав на вулиці – мені запропонували переночувати в будинку. Я відмовився, проте попросив дати теплу ковдру. Словом, проявили надзвичайну гостинність.
– А чому так сталося, що угорська сім’я проживає в Румунії? – запитав я.
– Під час Другої світової війни Румунія відібрала в Угорщини частину території. Тому в цих селах проживає багато угорців, – почув я у відповідь.
– А чи не утискають у Румунії ваші права? – знову поцікавився я.
– Майже всюди на роботі потрібно знати румунську мову! – відповів Дюрі, чоловік Магдалени.
А між собою вони спілкуються винятково угорською. А я ж то думаю: чому це в Румунії вивішені угорські прапори. Ось вона правда й виплила! Під ранок вони записали вітання для українців, яке я з великим завзяттям я показав на місцевому українському телебаченні.
Розповім і ще одну історію гостинності в Румунії. Після замку Дракули знову розпочалися гори. Зазвичай, це заповідні зони, де нема ознак цивілізації: ні сіл, ні заправок, ні магазинів. Словом, не позаздриш. Хіба що дороги хороші – єдина радість. Сонце вперто опускалося нижче, а лишатися у горах бажання не було. Помічаю над дорогою декілька готелів та заїжджаю в один із них під назвою #Pensiunea. На території готелю встановлена сцена, а також є місця для кемпінгу. “Супер”, – думаю я. – “Та не погано було б запитати дозволу в адміністратора, чи можна десь на території встановити намет”.
Чоловік представився, як Янку. Показав умивальники, розетки, місце для намету. Зрештою, мені більше нічого й не потрібно. А коли я запитав про сцену – розповів про концерти румунських поп-рок зірок, яких вони організовують щотижня. “Ого”, – подумав я, – “Не кожен готель в Україні може собі таке дозволити. Скоріше за все це робиться для привернення уваги до готелю. Непогано”.
Тільки-но я взявся за справу Янку знову до мене підходить зі словами: “Не розкладай намет. Я виділю тобі номер в готелі. У мене є чудові друзі з України, а ти і є Україна, тому цей подарунок тобі буде від мене”. Я був здивований. Це було приємно і так несподівано!
Вже через пів години я насолоджувався теплим душем у готельному номері. Кімнату я зняв на відео, яке прикріпляю нижче. Чоловік розповів, що мав проєкт в Україні, який полягав у пошуках донорів з українських міст. Тому я пообіцяв долучитися до подібних заходів наступного разу. Під ранок Янку ще й пива в дорогу дав… Обмінялися контактами, тому сподіваюся, що ми зустрінемось ще неодноразово…
***
Кожна з відвідуваних мною країн – гірські, або напівгірські. Якщо чесно – це вже мене дратує. Особливо різкі підйоми та абсолютна відсутність цивілізації. Проте краєвиди око милують. Зупиняюся, фотографую, відпочиваю. Завдяки інтернету від Teztelecom фотографії та відео відразу заливаю в інтернет.
***
Штучне озеро Lacul #Zetea захищає місцевість в долині Тарнава-Маре від повені та посухи. Звичайна гребля стала визначною пам’яткою, яка приваблює на її берегах велику кількість туристів. До речі, на озері можна й рибалити. Але тільки після придбання денного квитка або річної передплати. Цього разу я не зміг утриматись: зателефонував і показав цю красу мамі по відеозв’язку.
***
Щомісяця її відвідує близько 10 тис. туристів. Прогулянка по ній була цікавою, лишилися відео, наприклад оце
і оце.
***
А тепер найцікавіше: замок Дракули з квадрокоптера.
Вхід до пам’ятки вартує 45 румунський лей, що дорівнює майже 290 гривень. Пристойна ціна за українськими мірками, але це варто побачити. Граф Дракула нині вважається національним героєм у Румунії, адже боровся проти турецького поневолення. Звісно, він не був вампіром: це просто творча вигадка авторів/ міф/ легенда. Але, якби не це – то постать князя Влада Цепеша (так звучить його справжнє ім’я) не була б такою цікавою. Про це я і розповів у черговому випуску програми “Добрий ранок” на “Аверсі”.
Взагалі туризм і тримається на легендах: от, наприклад, хтось вигадав, що #Париж – це місто кохання і всі масово в це повірили. Тож маємо найвідвідуваніше місто світу. Аналогічна ситуація з так званим “тунелем кохання” в Україні. Кимось придумана легенда посприяла тому, що зараз там масово збираються закохані пари заради фотографування. І байдуже, що Париж – це ніщо інше, як бетонні коробки та металева конструкція, а “тунель кохання” у Клевані – звичайні кущі та дерева, і подібних місць в природі багато. Знаєте, що відрізняє звичайну сіру мишку від Міккі Мауса. Піар! Так і тут: піар зробив своє діло. Збереглося повне відео прогулянки по замку Бран, як його ще називають. Деякі кімнати будинку затемнені та обладнані звуковими й світловими спецефектами, аби передати атмосферу страху. Словом, краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Таких мальовничих краєвидів, як у місті #Brasov (#Брашов), що в Румунії не зустрічав за весь час мандрівки. Високо на горі #Тампа – поляна і фотозона для туристів.
Був там близько години. Велосипед тим часом лишив знизу, крадіжок не було. А потім жваво проїхався містом на своєму Cube AIM 29 від веломагазину «Веломан-Екстрім».
Навіть тут я знайшов український слід. Вікіпедія повідомляє, що в Брашові у 1920-х роках існував табір вояків армії УНР, що більш відомі як “петлюрівці”.
Замок #Пелеш, або замок королів у Румунії розташований в місті #Сіная. Ще одна родзинка Трансільванії. Німецький король Кароль l купив це місце, адже воно нагадувало йому рідну Німеччину. А потім побудував тут літню резиденцію.
До речі, на авто до замку не доїхати. Близько 1 км доведеться йти пішки по вимощеному бруківкою шляху. Але велосипедом – дозволяють.
На шляху є декілька магазинів з сувенірами, а ще місцеві жителі (в основному літні жінки) продавали туристам фрукти: малину, ожини, полуницю тощо. Ведучий програми “Добрий ранок” Юрій Куцик в ефірі телеканалу “Аверс” зізнався, що мої відео допомогли йому пізнати Румунію по-новому.
***
Місто та фортеця #Ришнов у Румунії мало чим поступається #Брашову і також привертає увагу туристів. Втім зараз споруда на реконструкції. Тому поки-що туристам дозволяють піднятися під її стіни, аби помилуватися пейзажами міста. Та й цього цілком вистачило. Головне вдало запустити квадрокоптер, що мені вдалося.
Місцевий поліцейський підказав мені, що підйом здійснюється по спеціальному скляному ліфту, і я зняв цей момент на відео.
Таке задоволення вартує 12 RON (75 грн). Був час, коли фортеця ставала єдиним шансом для жителів міста вижити під час війни.
Багато-багато фотографій з Румунії. Краєвид на місто #Брашов і я у футболці, як колорадський жук 
***
Фотосесія “колорадського жука” продовжується . Тепер він виліз до фортеці міста #Ришнов у Румунії.
. Тепер він виліз до фортеці міста #Ришнов у Румунії. 
Також є одне фото в замку Дракули! Ну а що, страшно було зробити більше)) Це ж Дракула 
***
Приємно подорожувати в таку сонячну погоду! А тепер і фото з фортеці Rupea у Румунії. Свою прогулянку об’єктом я зафіксував тут і тут. Тож запрошую на свій ютуб-канал.
“Чого ти їдеш в ту Румунію, там одні цигани!”, – говорили мені в Україні. Схоже, що українці мають дуже багато стереотипів та упереджень щодо своїх сусідів. А моя справа – як завжди ці стереотипи ламати. І ситуація тут: 1:0 в мою користь! Звісно, я зустрічав у країні людей зі смаглявою зовнішністю, яких ми звикли ідентифікувати, як “цигани”, проте більшість вихідців з Румунії нічим не відрізняються від слов’ян. І навіть з кращою ментальністю: не такі пасивні та байдужі до чужого горя та готові допомогти, коли хтось цього потребує!
Коли виросту – продам велосипед і куплю собі літак . Жартую, я вже виріс і кращого транспорту за велосипед для збалансування настрою не знайшов))) На фото нижче – аеродром поблизу замку Дракули. Крута локація –
. Жартую, я вже виріс і кращого транспорту за велосипед для збалансування настрою не знайшов))) На фото нижче – аеродром поблизу замку Дракули. Крута локація –
За версію компанії “Google Україна” трек співачки Minelli під назвою “Rampampam” потрапив у трійку найпопулярніших музичних відео 2021 року в Україні. І не лише в Україні: трек став міжнародним хітом, тому пропоную почути його у звучанні KEAN DYSSO.
В українських чартах також тримається й хіт співачки Inna під назвою “Flashbacks“.
Це я хочу наголосити, наскільки величезний культурний вплив на громадян нашої країни можуть мати зарубіжні виконавці з Румунії. Так, бо Minelli та Inna є уродженками саме цієї красивої гірської країни. Ось я і виконав свою обіцянку розглядати кожну державу, у якій побував через призму музики. Тож сумно не буде: на черзі у нас ще декілька країн, а завдяки інтернету від Teztelecom я маю можливість слухати музику в дорозі.
173 км – саме таку найбільшу відстань вдалося подолати велосипедом за день, 14 вересня 2021 року. Добре, що карти Google все записали в хронології: від готелю Pensiunea Râșnov до Бухареста. Пригадую, що в столиці Румунії намотував зайві кілометри в пошуках хостелу. Поки-що побити цей рекорд не вдавалося. Але мрію про 200+ в день.
